Методичний сайт Власової Наталії Сергіївни: РОЗРОБКИ УРОКІВ З ІСТОРІЇ

Нестандартні уроки

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать:

1. Уроки змістовної спрямованості, їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу -- уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції;

2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки панорами), їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.

3. Уроки міжпредметні. Мета їх - - «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів.

4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.

6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зівставлення точок зору.

7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

9. Уроки з різновіковим складом учнів, їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки -- «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми -- діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.

12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.

Психокорекція —діяльність, пов'язана з виправленням певної якості, формуванням бажаної поведінки, набуттям умінь та навичок, як/б відповідали віковим та ситуативним нормам.

Вправи з психотренінгу спрямовані на розвиток різних сфер психіки: уваги, пам'яті, емоцій, уяви і є способом пізнання власних можливостей та здібностей. Самоперевірка спонукає до самовдосконалення, свідомої праці над своєю волею, характером, виробленням пристойних звичок, набуттям необхідних умінь. Самовиховання відбувається природно і непомітно, тому що відбувається через ігрові інтереси, задоволення. Розумне об'єднання іг-рової цікавості та ґрунтовності завдань сприяє активності й уважності дітей.

Під час проведення уроків-психотренінгів важливо підтримувати в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку («Молодець», «Як добре в тебе виходить»), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.

Підготовка до нестандартного уроку може здійснюватися за алгоритмом колективної творчої діяльності: формулювання мети уроку, планування, підготовка, проведення уроку, підсумковий аналіз. Нехтування елементами цієї структури зводить нанівець зусилля педагога. Доцільно розглянути стратегію, тактику організації колективної творчої діяльності учнів на кожному з етапів. Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному розвитку і вихованню учнів.

РОЗРОБКА УРОКУ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ ДЛЯ 8 КЛАСУ НА ТЕМУ "Українські землі у XVІ столітті"

Мета уроку:

· повторити та узагальнити знання учнів про передумови, причини і суспільно-політичні наслідки Люблінської унії для українських земель, виникнення козацтва і розвиток Запорозької Січі, розвиток української культури;

· сприяти виникненню в учнів зацікавленості до історичних подій;

· розвивати в учнів вміння працювати з картою, історичними репродукціями, термінологічним апаратом;

· сприяти патріотичному і естетичному вихованню учнів.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Форма уроку: урок-гра у формі «Українські землі в XVI ст.».

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку.( 5-7 хв.)

Урок узагальнення є підсумком його участі в різних формах роботи на уроці, спрямованих на виявлення опанування інтелектуальними і практичними вміннями та навичками, передбаченими шкільною програмою. Здійснюючи повторення і перевірку вивченого матеріалу, учитель, за наявності часу, може також викласти нові факти, які учні опанують досить легко, оскільки вони увійдуть до вже сформованої системи знань. Нестандартний підхід до проведення такого типу уроків дозволяє досягти поставлених завдань.

Незвичайність такого уроку в тому, що він проходить він у формі змагання команд. На попередньому уроці відбувається поділ учнів на команди, які здійснюють підготовку до гри: створюють емблему, придумують назву і девіз тощо. На початку уроку учні займають свої місця, а вчитель пояснює їм правила. Адже досягти гарних результатів під час гри можна лише за умови, якщо всі учасники добре знають правила й дотримуються їх. Протягом уроку учні будуть в складі команд змагатися один з одним.

1. Командам пропонуються завдання;

2. завдання різніі за принципом складності завдань;

3. урок проводиться за участі ведучого ( учитель ), який визначає правильність відповідей;

4. капітани команд можуть виставити за роботу на уроці оцінки членам своїх команд, які потім узгодять з вчителем;

5. перемагає та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.

Завершити організаційний момент варто попередженням, що підготовка відповіді кожною командою не повинна тривати більше 1 хвилини, адже сутність уроку передбачає здійснення коротких лаконічних відповідей.

ІІ. Проведення гри. Узагальнення матеріалу.

1) Конкурс капітанів (або «Так чи ні»)

КАПІТАН І

- Привілейованим станом суспільства у Речі Посполитій була шляхта. (так)

- Князя Острозького звали Василь-Костянтин. (так)

- Пани не мали власних вотчинних земель. (ні)

- Слово пан означало специфічний титул (так)

- Козаків називали запорозькими, бо вони мешкали на території сучасного міста Запоріжжя (ні)

- «Товариство Ісуса» це перший орден єзуїтів (так)

- Ставропегія надавалася містам, які прагнули самоврядування (ні)

КАПІТАН ІІ

- Підручник грецької мови надрукований Іваном Федоровим називався «Адельфотес» (так)

- Вивчення етики входило до семи вільних наук, яким навчали в гімназіях (ні)

- У 1582 році замість юліанського було введено григоріанський календар (так)

- Видатний твір полемічної літератури «Тренос» у перекладі означає «Плач»

- Берестейській собор про церковну унію відбувався на території Білорусі (так)

- Уніатська церква інакше називається греко-католицькою (так)

- Перша Запорізька Січ знаходилася на острові Мала Хортиця (так)

2) Конкурс «Швидка відповідь» (команди відповідають на швидкість»

- Скільки куренів було в середині Запорозької Січі? (38)

- Як називалося козацьке керівництво, яке обирала загальна рада? (старшини)

- Як перекладається слово «клейноди»? (коштовність)

- Що таке каламар? (чорнильниця)

- Як називався козацький бій, коли козаки з криками змішувалися на полі бою з ворогом? (галас)

- Скільки козаків було записано до першого реєстру? (300)

- Як називається склад зброї та військового спорядження? (арсенал)

- Хто був ректором Острозької академії? (Герасим Смотрицький)

- Як називалася перша друкована книга Івана Федорова надрукована у Львові у кількості 1000 екземплярів? (Апостол)

- Як називали відступників від віри, так званих розкольників? (схизматики)

3) Конкурс «Три хвилини» (учні отримують завдання і час на роздуми – 3 хвилини, у разі передчасної відповіді, час зберігається)

- Це слово прийшло зі сходу. У давніх тюрків так називали молодих хлопців, які проходили складний обряд посвячення у члени племені. Юнаки йшли у степ і мали там виживати кілька місяців, бити ворогів та доводити свою силу. Що це за слово? (козак)

- «Ми погоджуємося на це, як вільні люди, щоб це не принизило нашої шляхетської гідності. Бо ми є народ мирний і гордий та жодному народові у світі не поступаємося. Ми впевнені, що кожному народу рівні за походженням.» Перед ким і під час якої події виступав з такими словами князь Костянтин Вишневецький (Люблінський сейм)

- «Сидіти повинні кожен на своєму місці, призначеним відповідно до науки: той хто більше вміє, сидітиме вище, хоча б і був зовні убогим; а той хто менше вміє, сидітиме на місці більш простому. Всі повинні самі писати на таблицях свою науку, а потім йдучи додому вірш напам’ять знати, щоб вдома його написати». Як ви гадаєте, звідки і про що ці слова? (братські школи, про навчання спудеїв)

- «Вони толкові і не гоняться за великими коштами. Вони дуже щедрі і гостинні, люблять свободу та добре витримують жару і холод, голод і спрагу. Вони люблять гарний одяг, відважні та енергійні, вони відрізняться міцним здоров’ям і навіть не хворіють». Про кого французький інженер Гійом де Боплан написав ці строки побувавши в Україні? (в Україні)

4) Конкурс «Історичний малюнок» (учні отримують кожен свій малюнок і 3 хвилини, щоб встановити що або кого там зображено)

малюнок№1